- Чи можна говорити про позитивні зміни в Україні в питаннях гендерної рівності в бізнесі та соціальній сфері за останні кілька років? Які, на вашу думку, основні досягнення та прогалини залишаються?
Так, вони однозначно позитивні. За останні роки ми бачимо більше жінок на керівних посадах у бізнесі, державному управлінні, політиці та силових структурах. Зокрема, зросла кількість жінок серед керівників компаній, у парламенті та місцевих органах влади.
Якщо говорити про державне управління, та виборні органи, цьому сприяли, в тому числі і гендерні квоти на участь жінок у політиці, це посмрияло тому, що жінок в наших органах влади стало більше.
Але ще є над чим працювати. Наприклад, досі існує гендерний розрив у зарплатах, також жінки часто досі стикаються з професійними стереотипами. І це більше проблема комунікацій.
- Які, на вашу думку, найбільші виклики для досягнення гендерної рівності в Україні сьогодні? Як впливають поточні військові дії на ситуацію з рівністю? Як війна змінила роль жінок в українському суспільстві, зокрема в бізнесі, політиці?
Війна кардинально змінила роль жінок в Україні. Понад
70 000 жінок сьогодні служать у силах оборони україни, близько 7000 з них знаходяться безпосередньо на передовій. Жінки сьогодні є рушійною силою в багатьох процесах сектору безпеки та оборони, бізнесу, волонтерства та державного управління.
У політиці та державному секторі жінки стали ще більш активними. Ми бачимо, як депутатки, міністерки, працюють на всіх рівнях для підтримки України, залучення допомоги та посилення міжнародних санкцій проти агресора, дуже велику роль наші жінки відіграють сьогодні у міжпарламентській дипломатії.
- Як можна підвищити рівень залученості жінок на керівні посади в політиці та бізнесі в Україні? Які конкретні кроки мають бути зроблені?
Потрібно створювати більше можливостей для жінок через:
— Навчальні програми та менторство – більше спеціалізованих ініціатив для жінок-лідерок, підприємниць, політикинь.
— Підтримку жіночого бізнесу – програми кредитування, гранти та податкові стимули для жінок-підприємниць.Впродовж останніх років ми бачили багато таких програм, в тому числі грантових, і вони стали працюючим інструментом.
— Гендерні квоти у державному управлінні та політиці – ще один робочий інструмент, який вже показав результат на виборах. Ніхто не змушує жінок йти в політику, але тим жінкам, хто має такі бажання та плани, квоти можуть допомогти.
— Баланс роботи та сім’ї – розвиток інфраструктури догляду за дітьми, гнучкі графіки роботи, декретні відпустки для обох батьків. Щоб наші жінки мали доступні соціальні послуги та могли приділяти час собі, родині, роботі – чому жінка забажає.
- Яку роль повинні відігравати освіта та медіа в забезпеченні гендерної рівності? Як ви оцінюєте цей вплив нині? Чи він достатній?
Освіта – це ключ до змін. Важливо включати в освітні програми уроки про права людини та боротьбу зі стереотипами. Медіа так само мають величезний вплив на формування суспільної думки. Саме через них ми або закріплюємо застарілі уявлення про роль жінки, або змінюємо їх. Важливо висвітлювати історії успішних жінок, демонструвати рівноправність у різних професіях і не поширювати гендерні кліше.
- Як зміни в глобальній політиці щодо гендерної рівності можуть бути адаптовані в Україні? Які ініціативи, на вашу думку, мають бути впроваджені для наближення до європейських та світових стандартів?
У нас насправді достатно адаптоване законодавство в цій сфері. Законодавчі напрямки, над яким можна працювати ще, щоб більше наблизити до ЄС, це, наприклад, гармонізація законодавства з нормами ЄС щодо рівної оплати праці. Посилення відповідальності за сексизм та домашнє насильство – створення ефективних механізмів покарання та захисту. Багато в цьому напрямі вже зроблено, але завжди можна буде додавати кращі практики та підходи.
