Іноді стійкість — це не “сила волі”. Це про людей поруч. Про своє коло, яке тримає, коли все тріщить. «Я маю коло подруг — це посестри, з різних країн — зокрема. Такий собі “Чат резильєнтості”. І в ньому присутні і кілька хлопців також», — говорить Олена Апчел у випуску «Резильєнтна лідерка».
Олена ділиться досвідом переходу на службу до Сил Оборони України. Її також добре знають як режисерку, мистецтвознавицю, активістку та культурну амбасадорку. У розмові вона прямо говорить і про внутрішні зміни, і про те, що раніше свідомо уникала ієрархічних структур:
«Все життя я уникала ієрархічних організацій і влаштовувала торнадо зі змінами. Але виявилося, що ці страхи були необґрунтованими».
Олена підключилася до розмови просто з фронту. Попри перешкоди зі зв’язком, ми поговорили про те, що насправді тримає в надскладних ситуаціях:
- як знаходити сили і точку опори;
- про внутрішню стійкість і витривалість;
- про жіноче лідерство на фронті;
- про особисту трансформацію й адаптацію до нових викликів.
Окрема частина розмови — дуже чесна і особиста — про те, як змінюються стосунки, коли жінка служить:
«Очевидно, що нам складно. Всі розуміють, як має поводитися дружина військового зараз, як підтримувати. Але як бути чоловіком військовослужбовиці — ні. Ми з чоловіком переживаємо цю кризу і намагаємося її подолати. Він дослухається моїх думок щодо фемінізму і сестринства, але вплив такого маскулінного і патріархального середовища як армія нікуди не зникає», — щиро зізнається Олена.
🎥 Подивитися повне інтерв’ю з Оленою Апчел на YouTube за посиланням
